Родинне свято «Пісня – душа народу»

Мета: Збагатити знання учнів і батьків про народну пісню. Виховувати любов до народної творчості, гордість за український народ, який має славне минуле і багату творчу спадщину. Покращити стосунки між батьками ,  дітьми та сім'ями шляхом виконання українських народних пісень. атьків про народну пісню. Виховувати любов до народної творчості, гордість за український народ, який має славне минуле і багату творчу спадщину. Покращити стосунки між батьками ,  дітьми та сім'ями шляхом виконання українських народних пісень.

Клас святково прибраний, плакати, вислови про пісню, прислів'я, український рушник, хліб, сіль.

Хід свята

Добрий день вам, милі люди!

Хай нам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

Починаймо наше свято!

Людей зібралося багато,

Щоб веселитись і співати,

І вас на святі розважати!

Учениця тримає хліб і сіль на рушнику.   

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любов'ю і миром.

Всі вклоняються.

Для людей відкрита

Школа наша світла,   

Тільки б жодна кривда ;

В неї не забігла.

Хліб ясниться в класі,

Сяють очі щирі.

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

Ми концерт підготували,

В нього ми всю душу вклали,

Як сподобається вам,

То плескайте завзято нам.

Палажка. От причепурилася, чи гарно виглядаю? Чи все на місці?

Параска.  Доброго дня, тобі кумонько Палажко!

Палажка. Ой, Парасю, ти! І тобі зичу здоров’я!

Параска А куди це ти причепурилася, чи на гостей яких поважних чекаєш?

Палажка. Сьогодні, кумонько, великий визначний день. Сьогодні наша класна родина співатиме пісні нашого українського народу. Сьогодні вшановується спадщина нашої неньки України.

Параска А я собі думаю, що то за люд зібрався у святковій залі?

Палажка. У цій залі зібралися наше минуле, сьогодення і майбутнє, дідусі, бабусі, тата й мами та їх діти.

Параска І що ж за пісні лунатимуть сьогодні?

Палажка. А ось ми зараз і послухаємо.

Учитель.  Яке це диво дивне – українська пісня! Яку владну силу таїть вона в собі!

О, пісне, пісне! Звідки в тебе сили,

Що люди серцем горнуться до тебе.

Мабуть, колись тебе благословило

Своїм перстом святе і мудре небо.

І ти живеш! Бо маєш вічно жити,

Щоб дарувати крила нашим долям,

Уміє здавна в душах запалити

Свічу любові твій небесний голос.

Учитель. Українська пісня... Що може бути прекрасніше, мелодійніше, ніж наша українська пісня. Пісня, навіть у найважчі хвилини, була єдиною розрадою, єдиною втіхою. У пісні, як і в людини своя біографія, своя доля.

  Пісня - це душа нашого народу, його історія.  Існує прекрасна

легенда про пісню.

                        (Учні інсценують легенду про пісню)

   Бог вирішив наділити народи талантом. Французи отримали елегантність та красу, угорці – любов до господарювання, німці -  дисципліну і порядок. Поляків Бог  наділив здатністю до торгівлі, а італійські діти одержали хист до музики. Обдаривши усіх, подивився Бог і раптом побачив у куточку дівчинку.

Вона була одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок з червоної калини.

Хто ти? Чого плачеш? – запитав Бог.

Я –Україна. А плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з моїх дітей, удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

-Чого ж  ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти вже роздав. Як завадити твоєму горю?

Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог зупинив її.

- Є у мене неоцінений дар, який уславить тебе на весь світ. Це - пісня.

Взяла дівчина – Україна дарунок, притиснула міцно до серця. Поклонилася Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

     З тих самих пір співають люди пісню, лікують нею серця, просвітляють уми, чарують душу.

Учитель . Українська народна пісня невіддільна від життя, як квіти біля чепурної хати. Як зорі на небі. Задушевна , милозвучна, проста, як усе геніальне, вона полонить серце слухачів.    Через усі поневіряння проносить вона свої чари, свою нев’янучу молодість.

(З’являється мандрівник з торбою за плечима й палицею у руці, озирається навколо)

Мандрівник. Що за край? Яка краса? Хто підкаже мені що це за країна? Он дівчина йде, а гарна яка. Треба її запитати.

(Чекає, потім кланяється)

Мандрівник. Здрастуй, красунечко! А не підкажеш куди це я забрів? Я Павло Алеппський – арабський вчений і мандрівник. Ось уже цілий день іду і милуюся красою чудового краю й заворожено слухаю його пісні, які повсюди лунають, немов співа сама земля.

Дівчина. Рідний край, де я живу, Україною зову.

Мандрівник. Україна – співуча назва. Давно блукаю я по світу, але в Україні – перший раз. Мені соромно, що я нічого про твою країну не знаю.

Дівчина.  Нічого, я розповім тобі про неї. 

(Виконується пісня «Квітуча Україна»  …)1

Мандрівник. Так, дійсно, ти гарна наче квіточка, і слова твої , як та річечка, та невже душа народу така співуча, мов сопілка?

Україна. Так, хоч і зазнали ми разом із своїм народом тяжкої долі. Поглянь навколо – яка краса – розлогі степи, розкішні верховини Карпат, темно-синя далечінь Дніпра та Чорного моря. Дуже багато було і є бажаючих заволодіти моїми скарбами: і татаро-монгольське ярмо, й турки, польська шляхта й російські царі, і сучасний російський ворог. Та народ не скорився, а боровся і бореться та молиться за мою волю.

Молитва

Боже!  Поглянь на нас!

Бачиш, в недобрий час

Ворон Калину п’є,

Наче криваву долю,Боже! Якщо ти є,

Серце візьми моє –

Дай Україні, дай,

Дай Україні волю!

Україна. Господь завжди відповідає на молитви і тому завдяки його ласці я вільна, а мій народ має неоціненний дар – пісню.

У піснях моя історія, піснями зустрічають весну та дорогих гостей; без пісень не починають роботу; закохані не говорять, а співають.

Та що там говорити, чуєш, десь пісня лунає? Ходімо послухаємо й сам переконаєшся.             

(Ідуть, зустрічають господарочку)

Україна. Добридень, Господарочко! Чи не у вас, бува,  пісні лунають? Так гарно співають хлопці та дівчата, що нам ближче захотілося підійти й послухати.

Господиня. Ласкаво просимо дорогих гостей до нашої хати. У народі кажуть: «Гість у дім – радість з ним». Що ж ви стали біля порогу? Проходьте, сідайте, будь ласка, і розважайтеся, дорогі гості.

( Україна і Мандрівник проходять і сідають. Звучить пісня «Зеленеє жито») 2

Вчитель.  З давніх-давен люди складають пісні про своє життя і працю, про важливі суспільні події. Згодом ці події відходять у минуле, вмирають їх

учасники. Давньою також стає пісня, проте вона не забувається — люди

продовжують її співати.

Пісні, в яких зображено події минулого та видатних осіб, називаються

історичними.

Учитель. А тепер давайте коротко пригадаємо історію нашого славного народу.

   Було це п'ять століть тому. Наш рідний край поневолили підступні завойовники. Ой, як важко стало жити українському людові. І почав він утікати в пониззя Дніпра, за його кам'яні пороги, де слалися дикі степи.

      Втікачі називали себе козаками. Тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої дніпровської води, вони заснували Запорізьку Січ. Гучна слава про волелюбних козаків-запорожців линула широким світом.

                        Було колись в Україні - ревіли гармати,

                        Було колись - запорожці вміли панувати.

                        Панували, здобували і славу, і волю.

                        Минулося - остались могили по полю...

    Запорожці були витривалі й дужі, кмітливі й на диво хоробрі. Козаки часто ходили в походи на турків та татар, здобуваючи не одну перемогу.

Водночас козак -  душа співоча. Пісня супроводжувала його всюди.. Степові лицарі – так трепетно називали їх в народі. Пам’ять про козацтво збереглася в легендах, думах, переказах, та в багатьох піснях.

Козацький дух – дух вічної стихії

Утілений в привілля степове,

Допоки світу – він не постаріє –

Він в заповідях нації живе!

До вашої уваги українська  народна пісня: «Їхав,їхав козак містом». 3

Пісні про громадянську та другу світову війни, про видатних людей тих

часів, про важливі події в житті народу також стали вже історичними. Цю

пісню, яку ми вам заспіваємо, любили партизани у Велику Вітчизняну

війну.

Учні виконують пісня "Розпрягайте, хлопці, коней". 4

Вчитель. Так, справді, українська пісня – це наше життя, наша наснага, завдяки їй ми маємо можливість виховувати підростаюче покоління на добрих українських традиціях.

Українська народна пісенність – дорогоцінне надбання нашого народу, нев'януча окраса його духовної культури. Народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця , підносити настрій, тамувати біль.

Запитання до батьків

Коли ви співали  востаннє українські народні пісні?

Які українські народні пісні ви знаєте?

Які пісні співали ваші батьки і вам це запам’яталося?

Чи співали ви своїм дітям народні пісні? А можливо зараз співаєте?

Чи співали ви разом з дітьми українські народні пісні?

Чи виникає у вас бажання хоч іноді слухати народні пісні?

Що найбільше приваблює вас у народних піснях?

На яких заходах люди найчастіше раніше співали народні пісні?

Які народні пісні були дуже популярними?

Чи не вмре наша народна пісня?

Що слід робити, щоб зберегти пісню і передати майбутнім поколінням?

   Які народні пісні знають ваші діти?  Зараз ми це вияснимо спільно.

(Діти і батьки пишуть на листочках ті пісні, що знають їх діти, а потім звіряють.)

Вчитель.  Провідне місце в українській пісенній творчості належить жартівливій пісні. В ній переливаються всі барви й відтінки народного гумору. Жартівливі пісні щедро відобразили  сферу родинного побуту. Тільки зрідка оспівується в них ідилія сімейного життя, захоплення чоловіка жінкою чи навпаки. В переважній же більшості тематика їх присвячена різним смішним сторонам сімейних відносин.

Щоб нам не сумувати на святі, ми вирішили поспівати для вас жартівливі пісні.

До вашої уваги українська народна пісня «А мій милий вареничків хоче».

 Це одна з найулюбленіших пісень не тільки в Україні, а й за кордоном.

 (Учні виконують пісню «А мій милий вареничків хоче»)  6

Вчитель. Найдавніші записи українських народних жартівливих пісень датуються кінцем ХVІ ст.  Спостережливі й дотепні творці народного гумору підгледіли всі тіньові боки повсякденного життя, освітлили їх сміхом, що розливається в піснях то легким жартом, то глузуванням, то злою іронією, але завжди в них відчувається кодекс доброзичливості. Серед героїв українських народних пісень найчастіше молодь: парубки й дівчата. Але не тільки …  Пропонуємо вам пісню «Ой під вишнею, під черешнею»

(Учні виконують пісню «Ой під вишнею, під черешнею» )  7

 Вчитель. А скільки разів ми чули в піснях, що жінка чоловіка продавала, або навпаки - дід бабу. Ото й послухаємо одну з таких пісень

                                       (Учні виконують пісню «Ой на горі ярмарок») 8

 

                      Вчитель.   А інша пісня, мов висока тополина,

Що в синім небі радощів шука.

У ній – лукава славилась дівчина.

Ота, що підманула козака.

Ця пісня є однією з найпопулярніших українських народних пісень. Її виконували у різні часи такі відомі виконавці, як Сергій Лемешев та ансамбль «Пісняри». Часто вона звучить і у виконанні сучасних артистів та колективів. Їі полюбляють дуже і в Росії, і в Білорусії та багатьох країнах світу. Це пісня «Ти ж мене підманула».

(Учні виконують українську народну пісню «Ти ж мене підманула»). 9

Вчитель. Скільки їх цих мелодійних самоцвітів? Науковці доводять – 300 тисяч. В ЮНЕСКО зібрана фонотека народних пісень країн усього світу. Україна знаходиться на першому місці. В її фонді зберігається 15,5 тисяч народних мелодій.

Народна пісня — голос невсипущий,

Душі людської вічне відкриття.

Вона ніколи, як і хліб насущний,

Не вийде з моди сущого життя.

Вчитель. А зараз до вашої уваги    ще одна жартівлива пісня

«Із сиром пироги» 10

Вчитель. А зараз, шановні батьки, ми дамо перпочинок вашим дітям. А співати замість них будете ви. Ми проведемо кілька конкурсів і переконаємося, що ви теж знаєте багато українських народних піснеь.

Конкурс 1. батьки діляться на дві команди.

Завдання : заспівати ті пісні, тексти яких  надруковано:

Ой у вишневому садочку,
Там соловейко щебетав:
Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,
Ай-я-я, ох-ох-ох,
Там соловейко щебетав.(2)

Ой у зеленому садочку
Козак дівчину умовляв.
Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,
Ай-я-я, ох-ох-ох,
Козак дівчину умовляв:(2)

"Ой ти, дівчино чорноброва,
Ой чи підеш ти за мене?
Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,
Ай-я-я, ох-ох-ох,
Ой чи підеш ти за мене?"(2)

"Моя матуся тебе знає:
Ти той козак, що все гуляє!
Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,
Ай-я-я, ох-ох-ох,
Ти той козак, що все гуляє".(2)

"А я матусі не злякаюсь.
Якщо з тобою покохаюсь!
Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох.
Ай-я-я, ох-ох-ох,
Якщо з тобою покохаюсь".(2)

Ой у полі криниченька,
Там холодна водиченька.

Ой там Роман воли пасе,
Катерина воду несе.

Ой став Роман жартувати,
З відер воду виливати.

Ой Романе, моє серце,
Остав води хоть відерце.

Тепер вода не літняя,
В мене мати не рідная,

Буде бити ще й лаяти,
Ще й Романом докоряти.

Конкурс 2. Відгадати мелодію, яку буде вам запропоновано.та заспівати пісню.

Конкурс 3.  «Продовж пісню».  Перша команда починає пісню, а друга продовжує.  

Ой на горі два дубки, (2)

Ой на горі два дубки,
Зібралися до купки.

Вітер дуба хитає, (2)
Вітер дуба хитає, хитає
Козак дівку питає:

"Ой, дівчино, чия ти? (2)
Ой, дівчино, чия ти, чия ти,
Чи вийдеш ти гуляти?"

"Ой не питай, чия я,(2)
Ой не питай, чия я, чия я,
Як вийдеш ти – вийду я!

А я дочка мамчина, (2)
А я дочка мамчина, мамчина,
Цілуватись навчена".

"А я в батька один син, (2)
А я в батька один син, один син –
Погуляти хоч би з ким".

1. В саду гуляла, квіти зривала, - (2)
Кого любила - причарувала.

2. Ой ти дівчино, гарна та пишна, (2)
Чом ти до мене вчора не вийшла?

3. Я виходила - тебе не було. (2)
Я постояла та й повернула.

Вчитель. Наше свято проходить напередодні міжнародного жіночого дня 8 березня. Тому ми з учнями вітаємо дорогих мам , бабусь з цим прекрасним весняним святом і даруємо вам пісню «Мама, будь всегда со мною рядом»

Вчитель.  Шановні гості, дорогі діти!

Наше свято завершується. За короткий час ми не змогли можливо розказати всього того, щоб нам хотілось. Але якщо наші пісні навіяли вам приємні спогади, торкнулися хоч однією струною вашого серця, принесли вам задоволення, ми вважаємо, що мети ми своєї досягли

Закінчилось наше свято, але не закінчується зустріч з піснею. Вона

залишиться з вами, як вірний товариш.Любіть свою Батьківщину, її чарівну мову та дзвінкоголосу українськупісню, продовжуйте традиції і обряди нашого народу, зберігайте іпоповнюйте творчу спадщину України.

На все добре! До наступних зустрічей!

Ой у Вишневому Саду там Соловейко щебетав

Додому я просилася а ти мене все не пускав      |(2)

Ой Милий Мій а я Твоя пусти мене зійшла Зоря *

Проснецця Матінка Моя буде питать де була я     |(2)

А Ти їй дай такий одвіт яка чудова Майська Ніч

Весна іде Красу несе і тій Красі радіє все      |(2)

Ой Доню-доню в чому річ де Ти блукала цілу ніч

Чому розплетена коса а на очах бринить сльоза   |(2)

Коса розплетена моя її Подруга розплела

А на очах бринить сльоза бо з Милим у розлуці я |(2)

Ой Мамо-Мамо й Ти була як я Дівчина-молода

Я жити хочу я люблю Мамо не лай Доньку свою